Новий закон україни про прокуратуру 2018

Прокурорів – «на гачок»

Розпочався вже 18 рік XXI століття, однак прокуратура продовжує впевнено рухатися в напрямку ХХ-го. У минуле, прямо кажучи. І наразі основним двигуном цього руху лишається очільник відомства – Юрій Луценко.

Хоча наказ генпрокурора про її затвердження й містить щедрі посилання на чинний закон про прокуратуру, сам закон нічого не відає про службові розслідування. Більше того, Інструкція наділяє керівників прокуратури повноваженнями, яких за законом вони не мають.

Тобто Юрій Луценко вчергове вдався до порушення Конституції та закону про прокуратуру.

У старому «прокурорському» законі (1991 року) про службові розслідування також не йшлося, але згадка про них була в Дисциплінарному статуті органів прокуратури, до якого старий закон відсилав.

Дисциплінарний статут передбачав, що прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з’ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила, а в разі необхідності – міг призначити службову перевірку або службове розслідування.

Цим прокурором тоді був керівник органу прокуратури.

Іншими словами, за старого закону дисциплінарна влада (перевірка обставин та накладення стягнення) повністю зосереджувалася в руках керівників прокуратури.

Утім, після ухвалення у 2014 році нового закону про прокуратуру та створення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, дисциплінарна влада так само повністю перейшла до цієї комісії.

Дисциплінарний статут більше не діє, підстави та порядок притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності тепер містяться в новому відомчому законі.

Причиною такого рішення є те, що завдяки конституційним змінам прокуратура – разом з адвокатурою – стала органом правосуддя.

Агентів правосуддя (суддів, адвокатів та прокурорів) від інших учасників правовідносин найперше відрізняють високі стандарти незалежності та гарантії невтручання.

Тому не лише накладення дисциплінарного стягнення, але й будь-які перевірки обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею проступку, здійснюються лише Вищою радою правосуддя, яка є незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування.

Якщо говорити про адвокатів, то в цій ролі діють дисциплінарні палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіонів, які підконтрольні та підзвітні конференціям адвокатів регіону.

Для прокурорів майже рік діє вже згадана Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.

Перевірка обставин – це критично важливий етап дисциплінарного провадження в контексті стандартів незалежності агентів правосуддя. Оскільки саме тут криється ризик неправомірного втручання та можливість тиску на них.

Перелічені дисциплінарні органи насамперед і покликані усунути керівників судів, прокуратур чи органів адвокатського самоврядування від цього етапу дисциплінарного провадження і в такий спосіб стати запобіжником від їхніх зловживань.

Адже практика дисциплінарних органів значною мірою транспарентна, а ухваленню рішення про накладення стягнення передує цілком змагальний процес.

Службові розслідування натомість мають внутрішньо-відомчий характер – тобто вони приховані від очей загалу. Про змагальність також не йдеться – це суто інквізиційний процес.

Крім того, кінцеві рішення дисциплінарних органів завжди колегіальні, а всі рішення під час службового розслідування залежать виключно від однієї людини – відповідного керівника.

Навіть у новостворених органах правопорядку – Національному антикорупційному бюро та Державному бюро розслідувань – законодавець передбачив дисциплінарні комісії, які теж значною мірою є незалежними від керівників цих органів.

Відтак, повернення в органи прокуратури службових розслідувань вчергове підважить незалежність прокурорів.

Службові розслідування традиційно постануть механізмом протиправного збору та нагромадження відомостей про незручних прокурорів та, одночасно, – надійним механізмом перетворення решти на безмовних виконавців волі керівництва.

Це рішення генпрокурора Луценка не є випадковим.

Адже, після запуску Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Державного бюро розслідувань, інших інструментів, які б дозволяли тримати прокурорів «на гачку», у нього просто не лишилося.

Тому і довелося взятися за старе.

Володимир Петраковський, екс-прокурор, менеджер групи «Реформа органів правопорядку» РПР, StateWatch, спеціально для УП

www.pravda.com.ua

Набрав чинності новий закон про прокуратуру: прокурорів в Україні поменшає

15 липня вступив в дію новий закон про прокуратуру, який напередодні підписав Президент Петро Порошенко.

Про це сьогодні під час пленарного засідання Верховної Ради повідомив голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін, з чим привітав колег народних депутатів.

З ним нарешті йде в минуле закрита система функціонування прокуратури старого радянського типу, надзвичайно централізованою, з явно вираженою каральною функцією, прокуратура, яка відображає недемократичне минуле і не є сумісною з європейськими стандартами і цінностями, до яких так прагне українське суспільство,
— зауважив Кожем’якін.

Новий закон передбачає, що загальна чисельність працівників органів прокуратури становить 15 тисяч осіб, а з 1 січня 2018 року буде зменшена до 10 тисяч.

Відтепер на прокуратуру в Україні будуть покладені такі функції:

— підтримання державного обвинувачення в суді;

— представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим законом;

— нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

— нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами, а делегування функцій прокуратури чи привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Нагадаємо, вчора, 14 липня, Президент України Петро Порошенко підписав поправки до закону про прокуратуру, які Верховна Рада затвердила 2 липня з третьої спроби, а саме голосування супроводжувалось сварками між фракціями коаліції.

24tv.ua

Закон «Про прокуратуру» потребує удосконалення

У Києві за підтримки Організації з безпеки та співробітництва в Європі відбувся круглий стіл «Імплементації конституційних змін стосовно статусу прокуратури: ризики та перспективи інституційного забезпечення належних стандартів підготовки і незалежності прокурорів». Про це повідомляється на сайті ВРП.

Учасники дискусії обговорили питання статусу та функцій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у контексті змін до Конституції України і чинного законодавства про судоустрій, а також проблемні питання в організації її роботи, зокрема щодо необхідності внесення змін до чинного Закону України «Про прокуратуру» з метою посилення незалежного статусу Комісії.

Нагадаємо, що після внесення до змін до Конституції України в частині правосуддя інститут прокуратури було введено до системи правосуддя. Відповідно до статті 73 Закону України «Про прокуратуру» Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.

Конституцією України та законами України «Про прокуратуру» та «Про Вищу раду правосуддя» передбачено повноваження Вищої ради правосуддя ухвалювати рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності та розглядати скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

ukrainepravo.com

«Закон “Про прокуратуру”: 7 кардинальних новацій для України!»

“Новий Закон враховує експертні висновки до минулих проектів за останні декілька років”

Сучасний закон “Про прокуратуру” вважається досить прогресивним, оскільки більшою мірою враховує попередні рекомендації Венеціанської комісії, а також експертні висновки до минулих проектів цього Закону за останні декілька років.

Які новації закону “Про прокуратуру”?

1) Прощавай загальний нагляд!

Спроба реформувати прокуратуру була запланована ще в 2013 році. Тоді інший законопроект навіть пройшов Венеціанську комісію, але був зупинений на шляху у Верховну Раду. Самі депутати не особливо поспішали ухвалювати такий закон, як цього вимагав Євросоюз. Тепер, коли в Донбасі війна і силові відомства деморалізовані, при новій владі є шанс довести таку реформу до її логічного кінця, а вслід за нею і реформи інших відомств.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Згідно з новим законом прокуратура позбавляється багатьох функцій. Зокрема, прокуратура втрачає функцію загального нагляду. Саме словосполучення “загальний нагляд” пахне Радянським Союзом, коли ще все було загальним – державним, коли і прокурор, і інші контролюючі органи мали безмежні повноваження і могли перевіряти будь-які державні і приватні установи та виявляти розтрату.

Попри те, що вже давно підприємства, за великим рахунком, в приватних руках, це не зупиняє прокурорів нерідко перевищувати владні повноваження та занадто часто перевіряти діяльність таких підприємств на відповідність їх діяльності законодавству.

Багато науковців ще давно казали, що такий “контрольний контроль” по суті дублював повноваження, які мають інші контролюючі органи, як податкова інспекція тощо. Більше того, такі дублюючі функції потребують додаткових одиниць прокурорського штату, яким потрібно платити зарплату, що додатково зменшує бюджет України на сотні мільйонів гривень.

2) Діяльність в рамках кримінального провадження

“В рамках реформи по скороченню кількості контролюючих органів прокуратуру позбавили функції загального нагляду”

За новим законопроектом наглядова функція виконуватиметься прокуратурою тільки у формі представництва в суді інтересів неповнолітніх і недієздатних осіб, або у формі представництва інтересів держави в суді у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежно здійснює орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.

За прокурорами залишаться лише функції щодо підтримання державного обвинувачення в кримінальних провадженнях , нагляд за законністю діяльності органів досудового слідства, дізнання та органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, а також за законністю діяльністі при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та при застосуванні інших заходів примусового характеру, що обмежують особисту свободу громадян.

Цікаво й навіть дивно те, що стаття 2 Законопроекту, яка визначає функції прокуратури не відтворює положень статті 121 Конституції України. Зокрема, в ній відсутній нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, дотриманням законів з цих питань органами їх посадовими і службовими особами.

Противники нової реформи кажуть, що якщо буде ухвалений новий закон “Про прокуратуру” і скасована загальнонаглядова функція, то це буде катастрофа, тому що в Україні немає іншого контролюючого органу. Крім цього, вони посилаються на європейський досвід, кажучи, що прокуратура в інших країнах не має наглядової функції, адже там, на відміну від України, є інші контролюючі органи.

Але хочемо додати з приводу цього, що зовсім нещодавно Координаційний центр з впровадження економічних реформ при Президенті України за ініціативою голови держави спільно з Кабінетом Міністрів розпочали реалізацію реформи, яка передбачає саме скорочення структури контролюючих органів.

Як бачимо, дефіциту контрольно-наглядових органів в Україні нема, а тому виключення загального нагляду з переліку функцій прокуратури не призведе до краху чи колапсу всієї правоохоронної системи, а, можливо, навпаки посприяє її розвиткові.

3) Кількість прокурорів

Як стверджує Борис Малишев – експерт Реанімаційного пакету реформ, за новим Законом “Про прокуратуру” у Генерального прокурора України не має бути більше двох заступників, хоча на сайті ВР в новому законопроекті “Про прокуратуру” все ж додали до цього переліку ще 2-ох замів, тобто вже виходить 4 (раніше було 8 заступників).

В той же час, новий закон “Про прокуратуру” не містить норму про максимальну кількість прокурорів в Генеральній прокуратурі, місцевих і регіональних прокуратурах. За словами Бориса Малишева, це можна було б зробити, “встановивши коефіцієнти залежно від кількості населення на території, підвідомчої певному органу прокуратури”.

Цікаве питання тоді щодо кількості заступників у регіональних чи місцевих прокурорів.

4) Зменшення впливу начальників

Також, за новим законом прокурори звільняться від “пресу” начальства, тобто стануть більш незалежними. Тепер ніякі усні доручення, прохання начальства прокурор виконувати не зобов’язаний до отримання письмових вказівок. У новому законопроекті чітко записано:

“Прокурор не зобов’язаний виконувати накази і вказівки прокурора вищого рівня, які викликають у нього сумнів в законності, а також явно злочинні розпорядження або вказівки”.

Дякуємо! Тепер: 1) Натисніть »ОТРИМАТИ КУПОН« ; 2) Введіть ваше Ім’я та Email, щоб ми змогли надіслати вам КУПОН прямо на пошту! Якщо не приходить — перевірте папку «Спам»!

5) Рада прокурорів та кваліфікаційна комісія

Якщо в дорученнях прокурорів вищого рівня прокурор розпізнає незаконність, то він має право звернутися за захистом в орган прокурорського самоврядування – Раду прокурорів. Введення додаткових незалежних від керівництва прокуратури Ради прокурорів і окремої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії – це інновація законопроекту. Схоже, що працювати ці два органи самоврядування будуть в щільній “зав’язці”.

До функцій Ради прокурорів будуть входити:

  • рекомендування призначення і звільнення прокурорів з адміністративних посад;
  • захист прокурорів від незаконного впливу, у тому числі, з боку керівного складу.
  • До функцій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів входить:

  • відбір кандидатів на посаду прокурора;
  • бере участь в переводі прокурорів з одного органу прокуратури до іншого;
  • розглядає скарги / заяви про здійснення прокурором дисциплінарного проступку і здійснює дисциплінарне провадження.

Деякі положення закону Борис Малишев називає “антиконституційними”. Наприклад, положення про те, що “кандидати від Уповноваженого з прав людини до складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів мають бути погоджені відповідним комітетом Верховної Ради”.

Законом передбачено мінімізацію впливу на діяльність Ради прокурорів і кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з боку керівного складу прокуратури. Обидва органи обираються шляхом таємного голосування Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури. Причому, представники Генеральної прокуратури складають абсолютну меншість.

Рада прокурорів складається з 13 членів, два з яких є представниками ГПУ, а також ще два представники юридичних ВНЗ. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів складається з 5 прокурорів, 2 учених, 1 адвоката, 3 представників омбудсмена, інші – правозахисники, представники громадських організацій.

Член Комісії не може бути нардепом України, працівником ОВВ, СБУ, МВС, співробітником НАПУ, суддею, а також прокурором, який займає адміністративну посаду.

6) Новий кадровий відбір

Ініціатори Закону наголошують на прозорому та конкурсному відборі майбутніх працівників прокуратури, де важливу роль буде відігравати рейтинг кандидатів, оголошення про вакансії, тестові анонімні іспити та підготовка в НАПУ. На конкурсній і прозорій основі відбуватиметься і перевод прокурорів з однієї прокуратури в іншу.

7) Зарплата, премії та дисциплінарні проступки

Крім того, згідно із законопроектом буде встановлений чітко визначений розмір зарплати прокуророві. У 2015 році мінімальний оклад дорівнює 10 мінімальним заробітним платам (12180 тис. грн.), а з 2017 року 12 мінімальним заробітним платам (14616 тис. грн.), плюс доплати за вислугу років і за адміністративну посаду.

Що цікаво, розділ VI проекту, який передбачає дисциплінарну відповідальність прокурора, містить поняття “дисциплінарний проступок” , хоча сам проект не дає чіткого визначення цього поняття, не розкриває його суть, а також не визначає відповідні ознаки, що на практиці тільки приведе до довільного тлумачення. Виникає просто “когнітивний дисонанс” при думці, що може потрапити під трактування цього “дисциплінарного проступку”.

Хто сьогодні прокурор?

“Нічого, що у нас два Генеральних прокурори в Україні? Тому що попередній прокурор не знятий з посади, адже не було згоди Верховної Ради на його зняття.”

Цікава 42 стаття законопроекту “Про прокуратуру”. Вона підміняє конституційну термінологію і визнає існуючу посаду Генерального прокурора України як “адміністративну”. Якщо взяти до уваги “букву” Закону, то при такому законодавчому підході звільнення генпрокурора з адміністративної посади або припинення його повноважень на адміністративній посаді не припиняє його повноважень прокурора.

До речі, “в тему” екс-генпрокурор України Святослав Піскун прокоментував такий новий законопроект: “Таке враження, що ті, хто пишуть сьогоднішні закони і приймають їх, ніколи в житті не читали Конституцію України. Нічого, що у нас два Генеральних прокурори в Україні? Тому що попередній прокурор не знятий з посади, адже не було згоди Верховної Ради на його зняття. Нічого?! Нормально?! А якщо я піду до суду і відновлюся, у нас буде три генпрокурори одночасно”, – заявив Піскун.

Таким чином, новий закон “Про прокуратуру”, незважаючи, на перший погляд, прогресивність правових норм, що містяться в ньому, все ж потребує деяких доопрацювань та уточнень для максимального наближення до європейських стандартів і забезпечення ефективного захисту прав і інтересів громадян і бізнесу в Україні.

За матеріалами “Прокурорскої правди”.

Як приймався законопроект “Про прокуратуру” у ВРУ на відео:

www.pravoconsult.com.ua

Стаття 27. Вимоги до кандидатів на посаду прокурора

1. Прокурором місцевої прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше двох років та володіє державною мовою.

Для цілей цього Закону:

1) вищою юридичною освітою є освіта, здобута в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року) за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;

2) стажем роботи в галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

2. Прокурором регіональної прокуратури може бути призначений громадянин України, який має стаж роботи в галузі права не менше трьох років.

3. Прокурором Генеральної прокуратури України може бути призначений громадянин України, який має стаж роботи в галузі права не менше п’яти років. Ці вимоги не поширюються на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

4. Військовими прокурорами призначаються громадяни з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту, за умови укладення ними контракту про проходження служби осіб офіцерського складу у військовій прокуратурі.

Порядок проходження військової служби громадянами України у військовій прокуратурі визначається відповідним положенням, яке затверджується Президентом України.

В окремих випадках за наказом Генерального прокурора на посади прокурорів та слідчих військової прокуратури можуть бути призначені особи, які не є військовослужбовцями і не перебувають у запасі та відповідають вимогам частин першої та п’ятої цієї статті.

Військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям військової прокуратури присвоюються Президентом України, інші військові звання — відповідно до встановленого законодавством порядку проходження військової служби.

Посади військових прокурорів та відповідні їм військові звання включаються в переліки військових посад.

Військові звання офіцерського складу військової прокуратури відповідають класним чинам працівників прокуратури. При звільненні офіцерів військової прокуратури (до полковника включно) з військової служби і призначенні на посади прокурорів в територіальні чи спеціалізовані прокуратури їм присвоюються відповідні їх військовим званням класні чини, а при прийнятті на військову службу у військову прокуратуру прокурорів, які мають класні чини (до старшого радника юстиції включно), їм присвоюються відповідні військові звання згідно із законодавством.

5. Прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути призначена особа, яка має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше п’яти років та володіє державною мовою.

6. Не може бути призначена на посаду прокурора особа, яка:

1) визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;

2) має захворювання, що перешкоджає виконанню обов’язків прокурора;

3) має незняту чи непогашену судимість або на яку накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

protokol.com.ua

Смотрите еще:

  • Приказ минфина 18н от 20 марта 2014 О распространении действия приказа Минфина России от 20 марта 2014 г. N 18н на деятельность Федерального казначейства по осуществлению функций по контролю в финансово-бюджетной сфере МИНИСТЕРСТВО ФИНАНСОВ […]
  • Закон 89-фз от 24061998 г Юридический портал Советы профессионалов Закон фз 89 от 24061998 Федеральный закон от 24 июня 1998 г Текст Федерального закона опубликован в «Российской газете» от 30 июня 1998 г. N 121, в Собрании […]
  • Свод правил сп 14133302014 СП 14.13330.2014 Свод правил строительство в сейсмических районах ПРЕДИСЛОВИЕ Скачать полную версию документа 1. Исполнители - Центральный институт строительных конструкций и сооружений им. В.А. Кучеренко […]
Закладка Постоянная ссылка.

Обсуждение закрыто.